Юрінком Інтер
“Юрiнком Iнтер” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Анонс тижневих правових новин

0 5

Органи місцевого самоврядування зможуть змінювати цільове призначення приватних земельних ділянок

 

25.05.2021 Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX (законопроект № 2194).

«Це закон, який забирає у кабінетного чиновника функцію оформляти право на землю, якої він ніколи навіть у своєму житті не бачив. Який остаточно повертає громадам право розпоряджатися своїми землями. Закон, який чітко закріплює, що купувати та продавати землю можуть виключно українці», – прокоментував В. Зеленський.

Так, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад, встановлено чіткий механізм фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, зокрема об’єднаних, органи місцевого самоврядування отримують повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.

Повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель надано обласним державним адміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Як повідомив Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, Закон передбачає низку положень з дерегуляції сфери землеустрою, зокрема зникають такі явища, як державна експертиза землевпорядної документації, погодження проектів землеустрою щодо відведення ділянки, авторський нагляд за виконанням проектів землеустрою, а також удосконалює процедуру проведення електронних земельних торгів.

 

Рада з розвитку креативної економіки допоможе розвивати нові індустрії

25.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Ради з розвитку креативної економіки» від 19 травня 2021 р. № 501.

Рада з розвитку креативної економіки є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним для вивчення проблемних питань розвитку креативних індустрій та формування креативної економіки.

Основними завданнями Ради є:

1) сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади, спрямованих на розвиток креативних індустрій, формування креативної економіки та вироблення конкурентоспроможного креативного продукту;

2) підготовка пропозицій та рекомендацій щодо:

– розроблення та реалізації нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання розвитку креативних індустрій;

– запровадження механізмів підвищення конкурентоспроможності українського креативного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринку;

– удосконалення шляхів захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, що провадять діяльність за видами економічної діяльності, які належать до креативних індустрій;

– укладення, виконання чи денонсації міжнародних договорів України, що стосуються питань розвитку креативних індустрій;

– сприяння імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, що стосуються підтримки та розвитку креативних індустрій;

3) налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес», зокрема на регіональному рівні, з метою залучення суб’єктів господарювання та широких кіл громадськості до фахового обговорення питань розвитку креативних індустрій.

 

Річну винагороду членів наглядової ради «Нафтогазу України» обмежили  

25.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 19 травня 2021 р. № 503, якою, зокрема обмежено розмір винагороди члена наглядової ради Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Новим п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 р. № 668 установлено, що до 30 квітня 2022 р. максимально допустимий розмір базової річної винагороди оплати послуг члена наглядової ради АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» становить 632 8000 гривень.

 

Як держреєстратору отримати доступ до «паперових» відомостей БТІ?

26.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження експериментального проекту щодо отримання державним реєстратором прав на нерухоме майно за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що перебувають у розпорядженні комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації на паперових носіях, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 28 квітня 2021 р. № 509, який втілюватимуть протягом 2021 – 2023 років.

Відповідно до затвердженого Порядку державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за допомогою Державного реєстру прав формує запит в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису та обов’язковим відображенням ідентифікатора нерухомого майна, який складається з назви адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, мм. Київ та Севастополь), району, населеного пункту або селищної чи сільської ради, іменованого об’єкта (у разі наявності), назви вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо), номера об’єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди тощо), номера корпусу та/або номера окремої частини об’єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо) та обирає адресата – підприємство бюро технічної інвентаризації, що відповідно до відомостей, відображених у реєстраційному написі або реєстраційному посвідченні, здійснювало державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно.

У запиті також зазначається номер реєстрової книги та реєстровий номер, якщо є відомості, що дають можливість чітко ідентифікувати ці номери.

За допомогою Державного реєстру прав уповноважена особа підприємства бюро технічної інвентаризації отримує повідомлення про надходження запиту від державного реєстратора та у строки, визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», формує в електронній формі:

  • форму відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (далі – форма про власність);

чи

2) форму про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Форма про власність складається виключно на підставі відомостей реєстрових книг та інвентаризаційної справи і обов’язково повинна містити відомості про:

– реєстровий номер та дату реєстрації;

– відомості щодо власника, у тому числі відомості про частку, що належить кожному співвласнику;

– відомості щодо правовстановлюючого документа.

У разі відсутності у реєстрових книгах відомостей про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно уповноважена особа підприємства бюро технічної інвентаризації складає форму про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Визначені форми із накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи підприємства бюро технічної інвентаризації передаються за допомогою Державного реєстру прав державному реєстратору, що сформував запит.

Державним реєстром прав забезпечується збереження та відтворення запитів державних реєстраторів, форм про власність, форм про відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно, сформованих відповідно до цього Порядку, а також здійснюється інформування державних реєстраторів, уповноважених осіб підприємств бюро технічної інвентаризації про надходження відповідних документів в електронній формі та контроль за строками опрацювання запитів державних реєстраторів.

Доступ уповноважених осіб підприємств бюро технічної інвентаризації до Державного реєстру прав для цілей, визначених цим Порядком, забезпечується безоплатно.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав забезпечує надання уповноваженим особам підприємств бюро технічної інвентаризації доступу до зазначеного Реєстру виключно для цілей, передбачених цим Порядком, без права доступу до відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, та можливості проведення реєстраційних дій.

Постановою також внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України.

 

Нафтові танкери віком 25 років і більше не підлягають реєстрації у судновому реєстрі

26.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України» від 19 травня 2021 р. № 500.

Пункт 12 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 1997 р. № 1069, доповнено новим абзацом, згідно з яким не підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України нафтові танкери, які не відповідають вимогам щодо подвійного корпусу чи еквівалентної конструкції, що встановлені Правилами 19 і 28 Додатка I до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, зміненої Протоколом 1978 року до неї, а також нафтові танкери віком 25 років і більше після дати поставлення судна, яка визначається пунктами 28.1 – 28.9 Правила 1 зазначеного Додатка.

 

Нові вимоги до обґрунтування інвестиційного проекту зі значними інвестиціями

27.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту із значними інвестиціями» від 19 травня 2021 р. № 515.

Загальними вимогами встановлено, що техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту із значними інвестиціями подається заявником до Мінекономіки українською мовою в одному примірнику у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі PDF або в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (у разі технічної можливості). Техніко-економічне обґрунтування прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи заявника та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка техніко-економічного обґрунтування нумерується.

Невід’ємною частиною техніко-економічного обґрунтування є фінансова модель інвестиційного проекту із значними інвестиціями (далі – проект), яка подається в електронній формі у форматі XLS(X). Методичні рекомендації щодо підготовки фінансової моделі проекту затверджує Мінекономіки.

Інформація, зазначена у техніко-економічному обґрунтуванні, повинна відповідати положенням проекту спеціального інвестиційного договору, який подається заявником до Мінекономіки разом із техніко-економічним обґрунтуванням згідно із ст. 7 Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» (далі – Закон).

Заявник має право визначити інформацію, що міститься в техніко-економічному обґрунтуванні, конфіденційною відповідно до положень законодавства України про інформацію. У разі визначення заявником інформації, що міститься в техніко-економічному обґрунтуванні, конфіденційною заявник у заявці надає згоду на поширення такої інформації в рамках проведення оцінки проекту відповідно до ст. 8 Закону.

Конфіденційною не може бути визначена інформація про найменування особи заявника, назву проекту, розмір інвестицій за проектом, загальний обсяг та форму державної підтримки для реалізації проекту.

Також передбачено вимоги до змісту техніко-економічного обґрунтування.

 

Спецрахунки підприємств теплокомененерго скасовано

27.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26 травня 2021 р. № 520, якою скасовано дію постанови КМУ «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов’язки» від 18 червня 2014 р. № 217.

Асоціація міст України привітала вказане рішення як таке, що створить умови для виконання домовленостей щодо подолання кризи у галузі комунальної теплоенергетики і підприємства ТКЕ зможуть забезпечувати жителів населених пунктів послугами з гарячого водопостачання та централізованого опалення.

Такі спеціальні рахунки були запроваджені з 2014 р. з метою примусового вилучення коштів підприємств ТКЕ на користь НАК «Нафтогаз України» як оплата за спожитий природний газ. Під час дії цього механізму 80-90% коштів, які надходили до підприємств ТКЕ від споживачів, автоматично перераховувалися до НАК «Нафтогаз України». Однак, такі обмеження призвели лише до погіршення ситуації: заборгованість ТКЕ за природний газ у 2021 р. зросла до 58 млрд грн.

Асоціація міст України неодноразово наголошувала на необхідності скасування спецрахунків, які обмежували право підприємств розпоряджатися власними коштами.

Відтепер підприємства теплопостачання можуть без обмеження розпоряджатися коштами, які надходять на їх рахунків від споживачів як оплата за послуги теплопостачання.

Також постановою визначено, що:

– поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання гарячої води за всіма категоріями споживачів, залишаються діючими не пізніше ніж до 1 жовтня 2021 р;

– з дня набрання чинності цією постановою кошти, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті теплопостачальними та/або теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами, до моменту закриття таких рахунків та інформування споживачів про реквізити інших рахунків перераховуються в день надходження уповноваженим банком на поточні рахунки таких організацій в повному обсязі.

 

Виконкоми міських рад можуть реєструвати акти цивільного стану

27.05.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад» від 29 квітня 2021 р. № 1427-IX, яким віднесено до органів державної реєстрації актів цивільного стану виконавчі органи всіх міських рад та відповідні відділи міських управлінь юстиції всіх міст.

Вказані зміни внесено до пп. 5 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2, 3 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

 

Прогрес реалізації Національної стратегії з прав людини оцінить новоутворена робоча група

28.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з проведення оцінки прогресу реалізації Національної стратегії у сфері прав людини» від 12 травня 2021 р. № 516.

Новоутворена Міжвідомча робоча група є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворюється на період реалізації Національної стратегії у сфері прав людини, основними завданнями якої є:

1) проведення аналізу стану справ та причин виникнення проблем у сфері прав людини;

2) проведення оцінки прогресу реалізації Стратегії;

3) підготовка пропозицій та рекомендацій щодо вжиття заходів для забезпечення ефективної реалізації Стратегії.

 

На масові заходи – за умови негативного тесту на COVID-19

28.05.2021 Кабінет Міністрів прийняв протокольне рішення щодо внесення зміни до постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236.

Так, залежно від епідемічної ситуації та зонування, зокрема передбачено:

– розширити можливості для проведення концертних, масових, культурних заходів;

– дозволити працювати різним типам засобів розміщення;

– зняти часові обмеження для закладів громадського харчування та самоізоляції громадян України;

– дозволити перетин українського кордону іноземцям з документом, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 вакцинами, включеними ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, та зробити спрощені умови в’їзду для країн з пріоритетних туристичних ринків.

Планується, що ці або окремі з цих пунктів діятимуть за умови негативного тесту на COVID-19 або ж за наявності документу, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від COVID-19 у відвідувачів, організаторів тощо.

 

Імпорт електроенергії з Росії та Білорусі призупинено до 1 жовтня 2021 р.

 

28.05.2021 Набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів» від 26 травня 2021 р. № 853, якою до 1 жовтня 2021 р. обмежено доступну пропускну спроможність для імпорту електричної енергії в Україну, що розподіляється на місячних та добових аукціонах на 2021 р., у частині міждержавних перетинів між Україною та державами, які не є сторонами Енергетичного Співтовариства (Російською Федерацією та Республікою Білорусь), до 0 МВт.

Також запроваджено механізм контролю за накопиченням палива виробниками електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням вугілля, відповідно до встановленого графіка.

 

Державне агентство рибного господарства перейменували

31.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель» від 24 травня 2021 р. № 539, якою Державне агентство рибного господарства України перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Також змінами до деяких постанов Кабінету Міністрів України повноваження у сфері меліорації земель передані до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

 

За порушення валютного законодавства – штрафні санкції до 50 % суми операції

31.05.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства» від 26 травня 2021 р. № 524.

Відповідно до затвердженого Порядку податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом та/або визначених нормативно-правовими актами Національного банку, які прийняті відповідно до Закону, зокрема у Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління Національного банку від 2 січня 2019 р. № 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.

Податкові органи за допущення зазначених порушень застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складення акта документальної або фактичної перевірки юридичної особи (крім уповноважених установ).

Заходи впливу застосовуються за порушення юридичною особою (крім уповноважених установ) вимог валютного законодавства на підставі результатів проведених податковими органами документальних та фактичних перевірок.

Податкове повідомлення-рішення про застосування заходів впливу до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства приймається податковими органами за результатами документальних та фактичних перевірок у порядку, визначеному Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, що регламентують форму та порядок надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом, може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень податкових органів здійснюється в порядку, визначеному Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, що регламентують процедуру оскарження.

Суми стягнених штрафних санкцій спрямовуються до державного бюджету.

 

Нова форма повідомлення про можливе зупинення (скорочення) виробництва

 

01.06.2021 Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форми повідомлення про можливе зупинення (скорочення) виробництва» від 23 квітня 2021 р. № 858, яку подають роботодавці незалежно від їх форми власності, організаційно-правової форми та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом продукції, – міським, районним і міськрайонним центрам зайнятості та філіям регіональних центрів зайнятості за місцем провадження їх господарської діяльності.

Термін подання – не пізніше дати початку зупинення (скорочення) виробництва.

Також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 19 березня 2013 р. № 136 «Про затвердження форми повідомлення про можливе зупинення (скорочення) виробництва».

 

Впроваджено щорічний моніторинг безбар’єрності

01.06.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю» від 26 травня 2021 р. № 537.

Відповідно до затвердженого Порядку моніторинг ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю проводиться один раз на рік у такий спосіб:

– визначення Мінрегіоном типів об’єктів, що підлягають обстеженню та оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю у поточному році;

– складення переліку об’єктів місцевими органами з питань містобудування та архітектури відповідно до визначених Мінрегіоном типів об’єктів, що підлягають оцінці у поточному році;

– проведення оцінки управителями об’єктів;

– формування Мінрегіоном рейтингу обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю;

– надання пропозицій місцевим органам з питань містобудування та архітектури щодо забезпечення безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

Мінрегіон визначає щороку до 1 червня типи об’єктів, що підлягають оцінці, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Також Мінрегіон формуватиме рейтинг обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за ступенем безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю і оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті в окремому розділі «Безбар’єрність».

Обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за участю органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань осіб з інвалідністю розглядають рейтинг на комітетах забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення протягом трьох місяців після його оприлюднення Мінрегіоном та надають пропозиції місцевим органам з питань містобудування та архітектури щодо забезпечення безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю.

До участі в оцінці ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю можуть залучатися представники громадських об’єднань осіб з інвалідністю.

Дія цього Порядку також поширюється на маломобільні групи населення, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

 

Ще 1,4 млрд грн виділено на виплату карантинної допомоги

01.06.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» від 31 травня 2021 р. № 543, якою виділено Міністерству соціальної політики 1 400 000 000  гривень на програму «Надання Пенсійним фондом України допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Використання вказаних коштів здійснюватиметься у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 328.

Нові форми заявок на марки акцизного податку

 

01.06.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» від 15 лютого 2021 р. № 102, яким затверджено:

– Перелік видів марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Попередню/додаткову попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для алкогольних напоїв;

– Зведену заявку-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв;

– Заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Перелік виданих марок акцизного податку до Заявки-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв / тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Звіт про використання марок акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Журнал реєстрації імпортера (замовника) алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

– Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва;

– Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва;

– Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах вітчизняного виробництва;

– Журнал обліку видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах імпортного виробництва;

– Журнал обліку документів, що підтверджують внесення плати за марки акцизного податку;

– Реєстр повернутих марок акцизного податку.

Також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 р. № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку».

 

Кожній громаді затвердять стратегію розвитку

 

02.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» № 5323, яким впроваджується трирівнева система стратегічного планування: держава – регіон – громада.

Міністерство розвитку громад та територій України інформує, що у результаті введення в дію цього документа всі 1469 територіальних громад матимуть затверджені стратегії розвитку.

Вводиться новий напрям державної регіональної політики – визначення та ідентифікація окремих типів територій у регіонах, що потребують особливої уваги з боку держави, реалізацію у них необхідних програм та проектів регіонального розвитку, встановлення спеціальних механізмів їх державної підтримки.

Створюється єдина геоінформаційна система (ГІС) моніторингу розвитку кожної громади і кожного регіону.

Також передбачено, що агенції регіонального розвитку стають важливими суб’єктами регіональної політики, вони зможуть надавати платні послуги, а у заснуванні агенцій зможуть брати участь територіальні громади.

Крім того, унормовується фінансове забезпечення державної регіональної політики.

 

Продовжено період переходу українських авіакомпаній на вітчизняні літаки

 

02.06.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» щодо підтримки літакобудівної галузі» щодо продовження надання українським авіакомпаніям перехідного періоду для переходу на використання літаків вітчизняного виробництва» (законопроект № 5301).

Ним продовжено до 31 грудня 2024 р. умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами та без забезпечення виконання зобов’язань із сплати митних платежів літаки масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не більше 30000 кг та максимальною пасажиромісткістю від 44 до 110 місць, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

 

Підвищено посадові оклади керівників апаратів судів

02.06.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів» від 26 травня 2021 р. № 530, якою керівників апарату судів прирівняно до підкатегорії А1, їх перших заступників – до А2, заступників керівників – до А3.

Відповідні зміни внесено до схеми посадових окладів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 358 «Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя».

 

Проект «Президентський університет» стартував

 

02.06.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Питання проекту «Президентський університет» від 31 травня 2021 р. № 217/2021, яким дано старт вказаному проекту.

Кабінету Міністрів України доручено опрацювати в установленому порядку питання щодо підготовки та реалізації проекту «Президентський університет» як сучасної освітньої платформи, що забезпечить доступність громадян України до інноваційних освітніх моделей та стратегій навчання, ефективного використання ресурсів освітньої інфраструктури та просторів коворкінгу з реалізації освітніх, наукових і творчих проектів, передбачивши, зокрема:

– розроблення концепції реалізації проекту «Президентський університет» з урахуванням сучасних тенденцій розвитку освіти, науки та технологій, ефективних освітніх стратегій з формування навичок критичного, креативного мислення;

– організацію матеріального та фінансового забезпечення реалізації проекту «Президентський університет», у тому числі на засадах державно-приватного партнерства.

 

Діджиталізація кримінального процесу починається. Прийнято Закон про ІТС досудового розслідування

 

02.06.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування» (законопроект № 5246).

Новою ст. 106-1 Кримінального процесуального кодексу визначається, що інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування – це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

Порядок функціонування системи визначається положенням, яке затверджується спільно Офісом Генерального прокурора, органом, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, а також органом, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до ст. 35 КПК.

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіє з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді, а також може взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.

Слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) використовують, а інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених КПК, за умов та в порядку, що визначені положенням про таку систему.

У разі використання зазначеної системи дослідження матеріалів досудового розслідування, наявних у ній, може здійснюватися з використанням доступу до них через цю систему.

Матеріали досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, які їх передають чи надають, – у паперовій формі.

Документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формі визнаються оригіналами документів.

Обіг електронних документів у кримінальному провадженні в частині, не врегульованій КПК, регулюється іншими законами щодо електронних документів та електронного документообігу.

Несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Також передбачено, що:

– ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів;

– відкриття матеріалів досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, здійснюється шляхом надання доступу до них або надання електронних копій таких матеріалів, засвідчених в установленому порядку;

– у разі відсутності інтеграції системи, яка функціонує в суді відповідно до ст. 35 КПК, з інформаційно-телекомунікаційною системою досудового розслідування слідчий, дізнавач, прокурор подає до суду матеріали в паперовій формі та в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

 

До 15 мінімальних зарплат штрафу за порушення нових вимог до пакування харчових продуктів

 

02.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами» № 4568, яким встановлюються:

  • вимоги до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами;
  • порядок державної реєстрації речовин та процесів, які використовуються у виробництві таких матеріалів і предметів;
  • особливості маркування, декларування відповідності та забезпечення вимогам простежуваності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами;
  • вимоги щодо належної виробничої практики тощо з урахуванням відповідних положень актів ЄС.

Міністерство економіки України роз’яснило, що  йдеться про вимоги до безпечності:

  • пакувальних матеріалів (папір, картон, фольга, плівка, скло, деревина, текстиль, пластик тощо);
  • посуду і кухонного приладдя та матеріалів, з яких вони вироблені (кераміка, метал, скло тощо);
  • матеріалів, які містить упаковка (фарб, клеїв, лаків, силіконів, воску, смоли тощо).

Також уводиться відповідальність за порушення цих вимог – накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб – підприємців – у розмірі десяти мінімальних заробітних плат (новий пункт 24 ст. 65 Закону «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).

 

До 34 000 грн штрафу за незаконне розповсюдження пластикових пакетів

 

02.06.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» (законопроект № 2051-1), яким забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг:

– надтонких пластикових пакетів;

– тонких пластикових пакетів;

– оксорозкладних пластикових пакетів.

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, а також на надтонкі пластикові пакети, що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Пластикові пакети, які не відповідають встановленим Законом вимогам, підлягають вилученню з обігу.

Також забороняється безоплатне розповсюдження пластикових пакетів, визначається відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері їх розповсюдження у вигляді штрафів та порядок їх накладення.

«За незаконне розповсюдження пластикових пакетів для суб’єктів господарювання вводиться значний адміністративно-господарський штраф – від 8,5 тисячі до 17 тисяч гривень, а в разі повторного правопорушення стягнення сягне 34 тисяч гривень», – зауважив Голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований.

 

4 червня – День вшанування пам’яті дітей, загиблих внаслідок збройної агресії РФ проти України

 

02.06.2021 Верховна Рада України прийняла Постанову «Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» № 5343, якою установлено в Україні День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що відзначатиметься щороку 4 червня.

Також рекомендовано Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування розробити та затвердити плани заходів щодо вшанування на державному та місцевому рівнях пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ проти України.

 

Малолітнім не продаватимуть лікарські засоби

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до статті 21 Закону України «Про лікарські засоби» щодо заборони продажу лікарських засобів дітям» № 5122, яким забороняється реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам, які не досягли 14-річного віку.

У разі виникнення сумніву щодо віку покупця реалізація (відпуск) лікарських засобів здійснюється за умови пред’явлення документа, що засвідчує його вік.

Відповідні зміни вносяться до ст. 21 Закону України «Про лікарські засоби».

 

До 23 800 грн штрафу за продаж лікарських засобів малолітнім

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за реалізацію (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам» № 5123-1.

Новою ст. 42-5 КУпАП встановлюється, що реалізація (відпуск) лікарських засобів малолітнім особам, а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – малолітній особі, – тягне за собою накладення штрафу на особу, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на особу, яка безпосередньо здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами та/або доставку лікарських засобів кінцевому споживачу, від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (23 800 грн).

Складати протоколи про такі адміністративні правопорушення будуть уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), а розглядати справи – судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Нагадаємо, що Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону, яким забороняється реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам, які не досягли 14-річного віку.

 

Страхові виплати медикам у разі інвалідності внаслідок COVID-19 призначать протягом року з дня захворювання

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19)» (законопроект № 5415).

Як зазначається в пояснювальній записці, ст. 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

До Фонду соціального страхування починають надходити документи від медичних працівників, які під час виконання професійних обов’язків захворіли на коронавірусну хворобу в 2020 р., однак групу інвалідності медико-соціальними експертними комісіями таким працівникам встановлено лише у 2021 р. Враховуючи чинні норми Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-III, Фонд не має правових підстав на проведення страхових виплат медичним працівникам, яким групу інвалідності встановлено поза межами календарного року.

Тому змінами до ст. 39 Закону № 1645-III встановлено, що держава забезпечує страхові виплати у встановлених законом розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я за умов встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, протягом одного року з дня настання захворювання, а не календарного, як це передбачено чинною редакцією Закону № 1645-III.

Також установлено, що нова норма поширюється на випадки, які сталися до набрання чинності цим Законом, та за якими не були отримані такі страхові виплати.

 

Резиденти Дія City обиратимуть корпоративний податок самі

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 5376, яким запроваджується спеціальний режим оподаткування компаній-резидентів Дія City та доходів їх працівників, в тому числі гіг-спеціалістів.

Як інформує Міністерство цифрової трансформації України, передбачено такі податкові умови Дія City:

– можливість обирати, який корпоративний податок сплачувати, – податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал (ПнВК) за ставкою 9%;

– податок на дохід фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 5%;

– ЄСВ у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати;

– 1,5% військового збору.

А також для стимулювання інвестицій:

– 0% податку на дохід від реалізації фізособою частки в компанії-резиденті Дія City, якщо вона володіла часткою більше ніж 1 рік;

– 0% на дохід фізосіб як дивіденди, які нараховані компанією-резидентом за умови їх виплати не частіше раз на 2 роки;

– податкова знижка (з ПДФО) на суму інвестицій в українські стартапи. Розмір знижки залежатиме від суми угоди.

 

Нове антидопінгове законодавство відповідатиме міжнародним стандартам

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про антидопінгову діяльність у спорті» № 5099, який розроблено з метою створення сучасної нормативно-правової основи антидопінгової діяльності відповідно до чинних міжнародних стандартів.

Як прокоментував Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт, проект передбачає створення незалежної Національної лабораторії антидопінгового контролю, здатної отримати акредитацію Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА), основними завданнями якої будуть:

– реалізація програм досліджень і розробок, що використовуються або можуть використовуватися для цілей запобігання допінгу у спорті, а також у галузі аналітичної біохімії та фармакології з метою кращого розуміння впливу різних препаратів на людський організм та їх наслідків для спортивних результатів;

– опублікування нових даних, отриманих під час досліджень.

Також положення проекту розширюють термінологію з антидопінгової діяльності, визначають статус Національного антидопінгового центру як спеціалізованої державної установи, що організовує та здійснює допінг-контроль у спорті, основні положення щодо діяльності Наглядової ради антидопінгового контролю, напрями державної та регіональної політики із запобігання допінгу у спорті та зобов’язання громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, основний порядок організації допінг-контролю тощо.

 

До 10 років позбавлення волі за службову недбалість, що спричинила загибель людини

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до статті 367 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за службову недбалість, якщо вона спричинила загибель людини» № 4634.

Новою ч. 3 ст. 367 «Службова недбалість» Кримінального кодексу встановлюється, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно спричинило загибель людини – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

«Події, що відбуваються останнім часом, свідчать про зростання числа злочинів у сфері службової недбалості. Зокрема, останні приклади – пожежі у м. Одесі та м. Харкові, пов’язані із неналежним виконання службовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок чого гинуть люди, тобто потерпілим заподіюється смерть, а відповідальність неспіврозмірна завданій шкоді», – йдеться у пояснювальній записці до проекту.

 

Скасовується мораторій на відкриття проваджень щодо банкрутства за заявою кредиторів

 

03.06.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19» № 4220.

«Цей законопроект пропонує створити додаткові гарантії здійснення процедур банкрутства під час карантину, а також скасувати невиправданий та такий, що суперечить Конституції України, мораторій на відкриття проваджень щодо банкрутства юридичних осіб за заявою кредиторів», – прокоментувала заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць.

Зокрема розблоковується відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів із вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 р.

Крім того:

– унормовується порядок проведення зборів (комітету) кредиторів у режимі відеоконференції, а також шляхом опитування, процедура підтвердження особи та повноважень учасника зборів (комітету) кредиторів, оформлення результатів зборів (комітету);

– уточнюється питання відповідальності арбітражного керуючого за невчинення дій, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, через карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19;

– вдосконалюються підстави продовження строків проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та (або) другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

 

 

Залиште коментар