Опис
Монографія присвячена дослідженню методологічних проблем, що впливають на стан економіко-правової галузі знань та відповідного правового регулювання, з’ясування їх міжконтинентальних історичних витоків та інституціональних факторів, що ускладнюють запровадження альтернативних дослідницьких програм у пострадянській правовій науці. Авторка обстоює тезу, що зміст економіко-правового дискурсу в академічній науці первинно задається переважаючим типом правового мислення, а в українському правознавстві міцними залишаються традиції концептуально-нормативного формалізму.
У роботі висуваються аргументи на користь міждисциплінарної парадигми теорії господарського права, із запровадженням до правового аналізу зовнішніх критеріїв оцінки (зокрема суспільної економічної ефективності), де пріоритет буде належати соціально-економічним та аксіологічним складовим. Особливу увагу приділено питанню зближення методологічного апарату економіки та права шляхом розкриття потенціалу нової інституціональної теорії і, зокрема, економічного аналізу права, для розширення юридичних дослідницьких програм.
Для фахівців-юристів у галузі економіки та права, включаючи науковців, викладачів, студентів, практичних працівників та усіх інших, хто цікавиться пошуком і застосуванням нових підходів у дослідженнях економіко-правової проблематики
